Етап I. Цілеспрямування (постановка мети і завдань).
На цьому етапі здійснюється
визначення ролі виховної справи в житті колективу; висунення конкретних виховних
завдань, варіантів різних справ, які будуть запропоновані вихованцям на вибір у
вступній бесіді. Іншими засобами визначення можливої колективної справи можуть
бути: розвідка цікавих справ, заповнення анкет-пропозицій.
Зміст
діяльності вихованців:
·
Обговорення
мети майбутньої діяльності: навіщо? Що це нам дасть?
·
Висунення
й обговорення варіантів майбутньої справи (запропонованих учителем або учнями):
що і для кого зробимо? Коли? Хто буде брати участь? Разом із ким будемо робити?
Зміст
діяльності та позиція вихователя:
1. Аналіз
даних психолого-педагогічної діагностики: потреби особистісного розвитку
(інтересів, уподобань) учнів; проблеми психосоціальної дезадаптації гуртківців,
їхнього місця в системі міжособистісних взаємин.
2.
Визначення
мети й завдань виховного впливу:
- відкрита
мета (поставлена перед учнями), особистісно значуща для учнів, пов’язана з
їхніми інтересами;
- прихована
мета (педагогічна). Пов’язана з формуванням окремих якостей, корекцією
дезадаптивної поведінки вихованців.
Етап II. Колективне
планування виховного заходу.
Суть колективного планування —
здійснити добір доцільних варіантів (різних форм) виховного заходу; колективне обговорення
цих варіантів, вибір майбутньої творчої справи. Планування відбувається на загальних
зборах колективу.
Зміст
діяльності вихованців:
1.
гуртківці розбиваються на
мікрогрупи (3–4 особи). Підстави для такого розподілу
можуть бути різні: хто з ким спілкується, за сферами інтересів; за кольором
очей; за місяцями народження; за жетонами тощо.
2.
Робота
учнів у мікрогрупах — висування ідей, внесення пропозицій до змісту майбутньої справи:
як краще її організувати? Кому брати участь (усьому колективу, окремим мікрогрупам
чи зведеній бригаді добровольців)? Хто керуватиме (рада колективу, спеціальна
рада спра ви, що складається з представників усіх мікрогруп) Де
і коли краще провести цю справу?
3.
Добір
мікрогрупою найбільш цікавих і вдалих пропозицій у ході загального обговорення.
4.
Визначення
плану проведення творчої справи: з яких частин складатиметься. Які конкурси,
сторінки, розділи включатиме? Які ролі будуть виконувати учні під час
проведення заходу?
5.
Вибори
ради справи. Хто відповідатиме за підготовку й проведення заходу?
У результаті колективного планування
справи вихованці, по-перше, продумують усю справу від
початку до кінця, по-друге, створюють актив, який очолює підготовку проведення справи.
Колективне планування може здійснюватись у формі «мозкового штурму».
«Мозковий штурм» під час планування
колективної виховної справи проводиться у такий спосіб. Колектив
гуртківців поділяється на групи за бажанням. Усі мікрогрупи
отримують завдання: за декілька хвилин відповісти на запитання: «Як краще
здійснити задуману справу?»
Після обговорення кожна мікрогрупа
висловлює свій варіант справи. Усі групи спільно вирішують, який варіант найкращий,
або комбінують висунуті ідеї, створюючи новий варіант. Потім усі мікрогрупи
послідовно опрацьовують інші завдання.
У ході «мозкового
штурму» учням слід дотримуватися таких правил:
·
не
критикувати чужі ідеї;
·
заохочувати
ідеї сміливі, навіть фантастичні;
·
заохочувати
комбінування й удосконалення висунутих ідей.
Зміст діяльності й позиція педагога
або ведучого зборів: ставити додаткові запитання, зіставляти різні думки,
пропонувати їх обґрунтування, підхоплювати й розвивати найбільш цікаві, корисні
пропозиції, а наприкінці зборів узагальнювати й у разі потреби організовувати
вибори ради справи.
Етап ІІІ. Організація (підготовка) виховного заходу.
На цьому етапі відбувається
уточнення, конкретизація плану підготовки й проведення колективної справи,
організація виконання цього плану, заохочення ініціативи кожного учасника.
Зміст діяльності вихованців: кожна
мікрогрупа має свою ділянку роботи та своє завдання відповідно до розробленого
плану.
Керує підготовкою виховного заходу
рада справи, обрана з представників мікрогруп. Рада керує діяльністю колективу
загалом, координує роботу мікрогруп.
Зміст діяльності та позиція педагога:
пропонувати можливі варіанти проведення заходу (якщо вихованці утруднюються з їх
вибором), керувати добором кращих варіантів.
Педагог бере
участь у процесі підготовки заходу, тактовно втручаючись у діяльність
мікрогруп:
·
вносить
пропозиції, радить, підказує варіанти вирішення завдань, труднощів, що
виникають;
·
надає
підтримку в разі утруднень, позитивно оцінює кожен успіх гуртківців.
Етап ІV. Безпосереднє проведення виховного заходу.
На цьому етапі здійснюється розроблений
керівним органом справи конкретний її план з усіма корективами, внесеними його учасниками
в процесі підготовки. Цей етап здійснюється відповідно до плану (сценарію)
проведення виховного заходу.
Зміст діяльності вихованців: учні
беруть участь у заході в певній ролі, яка має сприяти формуванню окремих особистісних
якостей, корекції дезадаптованої поведінки.
Зміст діяльності та позиція педагога:
створює позитивний емоційний настрій під час проведення заходу.
Головне для педагогів
— пробуджувати
й зміцнювати мажорний настрій дітей, дух бадьорості, впевненості у своїх силах,
у своїй здатності нести людям радість, прагнення подолати будь-які труднощі.
Корисними є для учнів і можливі
відхилення від задуму, які виникають під час проведення заходу. Вони складаються
з різних непередбачених обставин і помилок, яких припустилися учасники заходу. Це
своєрідна школа життя.
Важливо не замінювати собою дітей, заохочувати
їх до самостійного пошуку виходу зі складних ситуацій.
Етап V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів заходу.
Рада справи спрямовує колектив на
пошук найкращого способу вирішення питань, підхоплює і розвиває найцінніші
ідеї, систематизує та узагальнює їх.
Участь кожного вихованця в оцінюванні
колективної творчої діяльності можна забезпечити й іншими засобами: під час
бесід та анкетування, створення стінгазет…
Зміст діяльності гуртківців:
аналізуючи підсумки проведеної колективної справи (в мікрогрупах чи на
загальних зборах), діти відповідають на запитання:
·
Що
було зроблено добре? Що вдалося виконати із запланованого? Завдяки чому? Кому
ми повинні висловити подяку? (Називають конкретні імена.) Що в нас не вийшло й чому? (Аналізують
відхилення від початкового плану, невдачі.)
·
Що
варто використовувати й надалі? Перетворити на традиції? Які уроки маємо
врахувати на майбутнє?
Підбиття підсумків можна здійснювати в
різних формах: анкети-оцінювання, «блискавки», стінні, радіо-, фото-, «живі» газети,
присвячені підсумкам зробленого.
Зміст діяльності та позиція педагога:
педагог навчає вихованців оцінювати результати
своєї діяльності; розробляє разом з учнями критерії такого оцінювання.
Важливо вчити дітей помічати навіть
незначний успіх інших і позитивно його оцінювати.
Негативний зворотний зв’язок може бути
використаний стосовно діяльності, яка виходить за межі встановлених норм,
завдає шкоди іншим, спричиняє невдачі в реалізації задуманої (запланованої)
діяльності.
Етап VІ. Організація післядії.
На цьому етапі виконують рішення,
ухвалені загальними зборами, вносять зміни у творчі доручення мікрогрупам, задумують
нову справу тощо. Колективна творча діяльність різноманітна за формою та
змістом. Вона стає центром цілої серії різноманітних колективних творчих справ.
Зміст діяльності вихованців: на
основі проведеного аналізу учні разом з учителем визначають наступну колективну
справу і вносять у неї необхідні корективи.
Зміст діяльності та позиція педагога:
педагог навчає вчитися, вносити корективи в діяльність,
вказує на необхідність використання досвіду в процесі організації та проведення
аналогічних виховних справ.
Коментарі
Дописати коментар