Дослідження динаміки впливу змістовних форм дозвілля на рівень соціалізації вихованців ВМПДЮ

В рамках гурткової роботи Палацу дитина потрапляє в ситуацію розширення видів діяльності і ускладнення соціальних зв’язків на рівні діяльності, спілкування та самосвідомості, ми можемо висунути гіпотезу щодо позитивного впливу змістовних форм дозвілля на ефективну соціалізацію вихованців ВМПДЮ.  
Як предмет дослідження нас цікавить формування соціальної активності та досвіду вихованців ВМПДЮ. З метою дослідження даних показників в динаміці розвитку, ми здійснили попередній та поточний зрізи дослідження у 2014-2015 роках.
До вибірки респондентів даного дослідження увійшли вихованці початкового та основного рівнів навчання в гуртках ВМПДЮ  у кількості  1180 осіб. Зокрема, у дослідженні взяли участь 550 вихованців початкового рівня та  та 630 вихованців основного рівня. Таким чином, при формуванні вибірки дослідження, нами було враховано обсяг досвіду  участі дітей у змістовних формах дозвілля Палацу.
Процес дослідження здійснювався з допомогою тестування. Тест «Визначення ступеня соціалізації» містить 20 закритих запитань з умовою оцінити ступінь згоди чи незгоди із певним судженням за 5-бальною шкалою. Тест дозволяє вивчити ступінь соціалізації учнів за такими шкалами: соціальної адаптованості,  автономність учня ; соціальна активність; моральна вихованість.

Зразок тесту «Вивчення ступеню соціалізації»

Мета: визначити ступінь соціалізації учня та його моральної вихованості.
Обладнання: роздруковані бланки тесту та контрольні аркуші відповідей, ручки або олівці.
Інструкція: учню пропонується прочитати двадцять суджень і оцінити ступінь своєї згоди або незгоди за наступною шкалою:
4 – завжди; 3 – майже завжди; 2 – іноді; 0 – ніколи.

Контрольний аркуш відповідей
1
5
9
13
17
2
6
10
14
18
3
7
11
15
19
4
8
12
16
20

  1. Я намагаюся у всьому слухати вчителів і батьків.
  2. Вважаю, що завжди треба відрізнятися чимось від інших людей.
  3. За що б я не узявся, мені все по плечу.
  4. Я вмію прощати людей.
  5. Я прагну чинити так само, як і мої друзі.
  6. У будь-якій справі мені хочеться бути попереду моїх однолітків.
  7. Я стаю дуже впертим, якщо впевнений у своїй правоті.
  8. Творити добро – це головне гасло мого життя.
  9. Я намагаюся чинити так щоб мене за це відзначили.
  10. У спілкуванні з однолітками я завжди відстоюю свою думку.
  11. Якщо я щось задумав, то обов’язково це виконаю.
  12. Мені подобається допомагати іншим людям.
  13. Мені хочеться, щоб зі мною дружили всі оточуючі.
  14. Якщо мені хтось не подобається, я з ним спілкуватися не буду.
  15.  Я прагну завжди перемагати й вигравати.
  16. Я завжди переживаю неприємності інших людей, як свої власні.
  17. Я уникаю сварок із друзями.
  18. Я намагаюся доводити свою правоту, навіть якщо з моєю думкою не згодні оточуючі.
  19. Якщо я за щось беруся, то завжди доводжу справу до кінця.
  20. Я завжди на захисті тих, кого кривдять.
Аналіз отриманих результатів. Кожний рядок контрольного аркуша характеризує один із напрямків соціального розвитку особистості учня. При обробці даних підраховується сума відповідей у кожному рядку, розділена на 5.
1.      Оцінка соціальної адаптованості учня виходить від суми оцінок першого рядка (й розподілу отриманої суми на 5)
2.      Оцінка автономності учня виходить від суми оцінок другого рядка.
3.      Оцінка соціальної активності учня визначається аналогічною операцією із третім рядком.
4.      Оцінка моральності учня визначається аналогічною операцією із четвертим рядком.
Якщо одержуваний коефіцієнт більше 3, то можна констатувати високий ступінь соціалізації підлітка. Якщо одержуваний коефіцієнт більше 2, але менше 3, то можна констатувати середній ступінь розвитку соціальних якостей.
Якщо одержуваний  коефіцієнт менше 2, то можна констатувати низький ступінь розвитку соціальних якостей.
Аналіз результатів дослідження: Узагальнивши отримані дані щодо дослідження ступеню соціалізації вихованців ВМПДЮ початкового рівня навчання, ми можемо зобразити відсоткові співвідношення результатів у вигляді наступного графіка (рис.1.1):

Рис. 1.1. Ступінь соціалізації вихованців ВМПДЮ початкового рівня навчання

Отже, вихованці ВМПДЮ початкового рівня проявили переважаючий середній рівень соціальної адаптованості, високий рівень за показником «автономність», середні та низькі показники соціальної активності та середній ступінь моральної вихованості.
Узагальнивши отримані дані щодо дослідження ступеню соціалізації вихованців ВМПДЮ основного рівня навчання, ми можемо зобразити відсоткові співвідношення результатів у вигляді наступного графіка (рис.1.1):

Рис.1.1.. Ступінь соціалізації вихованців ВМПДЮ основного рівня навчання

Як можемо спостерігати, у вихованців основного рівня навчання переважають високі показники соціальної адаптованості, автономності та соціальної активності. Показник моральної вихованості можна констатувати як середній.
Щоб зобразити кількісні показники динаміки  зростання показників соціалізації вихованців початкового та основного рівнів навчання, ми використаємо графіки для кожного компоненту соціалізації окремо (рис.1.1.)

Рис.1.1. Динаміка змін показника соціальної адаптованості у вихованців початкового та основного рівнів навчання

Як можемо бачити, у вихованців 2-го року навчання значно підвищується показник високого рівня соціальної адаптованості (на 14%) та знижується відсоткове співвідношення низького рівня соціальної адаптованості (на 7%) (рис 1.1).

Рис. 1.1. Динаміка змін показника автономності у вихованців початкового та основного рівнів навчання

Як можемо бачити, у вихованців 2-го року навчання значно підвищується показник високого рівня автономності   (на 15%) та знижується відсоткове співвідношення низького рівня автономності (на 8%).

Рис 1.1. Динаміка змін показника соціальної активності у вихованців початкового та основного рівнів навчання

Переконливими є результати динаміки показника соціальної активності, адже відсоток вихованців з  високим рівнем соціальної активності зріс майже вдвічі, пропорційно зменшенню кількості дітей з низьким показником соціальної активності.

Рис.1.1. Динаміка змін показника моральної вихованості у вихованців початкового та основного рівнів навчання

Вищевказаний графік ілюструє значне підвищення показника моральної вихованості у вихованців другого року навчанні в порівнянні з вихованцями першого року (відсоток дітей з високим рівнем морального виховання підвищився з 13% до 24%). Також скоротилась чисельність дітей з низьким рівнем морального виховання. (за відсотковим показником на 7%).

Висновки: Результати дослідження свідчать про високу результативність позитивного впливу змістовних форм дозвілля на рівень соціалізації вихованців ВМПДЮ. Згідно з отриманих даних, серед  дітей, задіяних в гурткових формах позаурочної діяльності, зростає відсоток високого рівня соціальної адаптованості (на 14%) та знижується відсоткове співвідношення низького рівня соціальної адаптованості (на 7%).
Отож, ми можемо рекомендувати творчі та пізнавальні форми дозвілля для учнів навчальних закладів міста, особливо дітям з низькими показниками соціальної адаптованості. Також переконливі дані дослідження стосовно зростання показника  автономності у дітей, який довгий період часу відвідують гуртки Палацу. Так, у вихованців 2-го року навчання значно підвищується показник високого рівня автономності   (на 15%) та знижується відсоткове співвідношення дітей з низьким рівнем автономності (з 27% до 19%). На основі наших досліджень можна рекомендувати батькам, які прагнуть розвивати якості самостійності та відповідальності у дітей, залучати їх до змістовного дозвілля Палацу.  
Переконливими є результати динаміки показника соціальної активності, адже відсоток вихованців з  високим рівнем соціальної активності зріс майже вдвічі, пропорційно зменшенню кількості дітей з низьким показником соціальної активності. Ми можемо констатувати позитивний вплив участі дітей в гуртковій роботі Палацу, та організовуваних виставках, конкурсах, змаганнях, тематичних вечорів, виступів на показник соціальної активності підростаючого покоління. Рекомендовано привернути увагу батьків, які турбуються через пасивність або високий рівень тривожності власних дітей, на результати нашого дослідження. 
Дані дослідження вказують на значне підвищення показника моральної вихованості у вихованців другого року навчанні в порівнянні з вихованцями першого року (відсоток дітей з високим рівнем морального виховання підвищився з 13% до 24%). Також скоротилась чисельність дітей з низьким рівнем морального виховання. (за відсотковим показником на 7%). Такі показники можуть стати відповіддю на пошук шляхів вирішення проблеми девіантної поведінки в підлітковому віці. 
Імовірно, такий сприятливий вплив на соціалізацію дітей, що задіяні в гуртковій роботі Палацу, можна пояснити дотриманням нашими педагогами наступних принципів організації дозвілля:
- добровільна участь учнів;
- розвиток винахідливості і творчості;
- взаємодія різних форм і видів педагогічної діяльності;
- автономність та самобутність позаурочних об’єднань;
- наявність самоврядування в позаурочних об’єднаннях;
- створення комфортного мікроклімату для учасників позаурочних об’єднань;
- стиль взаємин дорослих і вихованців ВМПДЮ «на рівних".

Рекомендації: Отже, ми можемо рекомендувати державним структурам, що залучені до організації позаурочної діяльності дітей та юнацтва ознайомитись з науково-практичним досвідом роботи ВМПДЮ, зокрема формами і методами організації змістовного дозвілля для вихованців закладу.
На сьогоднішній день дуже важливою є не лише наявність самого дозвілля – грунтовного і повноцінного – велику вагу має спрямування дозвілля. Отож, хочемо зазначити, що особливо позитивний вплив на успішну соціалізацію особистості дитини мають пізнавальні і творчі форми організації дозвілля. Тобто, переважаючі у Вінницькому міському палаці дітей та юнацтва.

К.П. Литовко, практичний психолог
Вінницького міськрого палацу дітей
та юнацтва імені Лялі Ратушної 

Коментарі

Дописати коментар